Серце кричить...

Man Vi

Серце кричить тисячами слідів Плач розриває всі шви всіх світів Сльози розбили і нас поготів Дали забути усе, навіть ціль. Чим ми були, чим будемо зараз? Може, робили що — то тільки мара? Плили ми скрізь — і ти скрізь питала, Де теє місце, котрого ти варта. Наші сліди обіймають морози, Били їх блискавки і місячні грози, Це — лабіринт, що мов листя мімози, Скрутиться в нову, ще більшу загрозу. Серце кричить у розбитому полі Нових плачів і вчорашньої солі. Ми пливемо, знедоленні й сонні, Ми живемо, пусті та бездонні.

2019-02-22 08:25:10

Інші вірші поета

Різнобожжя і чашка To Kill А люди як люди Вода замість віскі

Інші поети

BON BON

@bon_bon_c0xu

Olena Кim

@lenhcikm

Ruslana

@rock_ksolana

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4522

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4646