Я (Волонтер)
(18+)
Я — волонтер вщент убитого серця, Та все ж до біса — ці інвестиції Кожного разу поїздка нелегка, Кожного разу в новій амуниції. Кава у горлі. І кексик десь там. Страх по периметру летких легень. Вірші вилазять по тихим ночам, Ледве лишаючи камінь себе. Я — волонтер вщент затраханих вен, Купи гноїська і вбитих машин. Шкода, але ані саней, ні мент, Ніц не зостало — спалено всіх! Бруду в крові... хоч дідькові шли В гарному з бантиком з пластику боксі! Прийме на груди — і дасться взнаки Реальність того, що всі ходим босі. Я — волонтер сих забутих думок, Що виливаю, рвучи всі м'язи. Візьме в обійми спалений смог; Й гній, який мав би повік догоряти.
2019-01-16 00:45:47
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lady_with_Cat
Чому так жостко?
Відповісти
2019-02-10 22:13:25
1
Man Vi
@Lady_with_Cat не знаю))) життя...
Відповісти
2019-02-10 23:30:41
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13439
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5001