Я (Волонтер)
(18+)
Я — волонтер вщент убитого серця, Та все ж до біса — ці інвестиції Кожного разу поїздка нелегка, Кожного разу в новій амуниції. Кава у горлі. І кексик десь там. Страх по периметру летких легень. Вірші вилазять по тихим ночам, Ледве лишаючи камінь себе. Я — волонтер вщент затраханих вен, Купи гноїська і вбитих машин. Шкода, але ані саней, ні мент, Ніц не зостало — спалено всіх! Бруду в крові... хоч дідькові шли В гарному з бантиком з пластику боксі! Прийме на груди — і дасться взнаки Реальність того, що всі ходим босі. Я — волонтер сих забутих думок, Що виливаю, рвучи всі м'язи. Візьме в обійми спалений смог; Й гній, який мав би повік догоряти.
2019-01-16 00:45:47
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lady_with_Cat
Чому так жостко?
Відповісти
2019-02-10 22:13:25
1
Man Vi
@Lady_with_Cat не знаю))) життя...
Відповісти
2019-02-10 23:30:41
1
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3836
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
34
8016