Сталось...
Що стало з тобою, забуте маля? Побиті вщент руки, умиті в крові. Чому ж твоя доля така непроста, На кожен мій поклик лиш відповідь "Ні!" Сидиш ти над прірвою. Хтів обійняти, І рвавсь пригорнути всю постать твою, Таку вже тендітну. О рідная мати! Дістав же від тебе цю долю важку! Най руки тягнулись би, та віднімає. Вуста щось сказали б, але всі слова Забули всі значення. Є і не має, Тендітная постать, сама й не сама. Ледь пише на камені звуки важкі, Під ними висять вщент засохлі думки. Замезли від холоду пальці тремкі, Залиш по собі їх останні сліди. По них прочитаю твої поривання, Всю душу відкрию і спалю дотла. Не хочу, щоб попіл святий у скрижалях Відбився у комусь, мов доля свята.
2018-10-09 17:38:12
7
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Man Vi
@Just_a_kid дякую!) Я завжди буду радий конструктивній критиці, тож... 😉😉😉 )))
Відповісти
2018-10-09 19:30:08
Подобається
Just_a_kid
Відповісти
2018-10-09 19:30:29
1
Man Vi
дякую!)
Відповісти
2018-10-11 20:15:31
Подобається
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2472
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8210