Сталось...

Man Vi

Що стало з тобою, забуте маля? Побиті вщент руки, умиті в крові. Чому ж твоя доля така непроста, На кожен мій поклик лиш відповідь "Ні!" Сидиш ти над прірвою. Хтів обійняти, І рвавсь пригорнути всю постать твою, Таку вже тендітну. О рідная мати! Дістав же від тебе цю долю важку! Най руки тягнулись би, та віднімає. Вуста щось сказали б, але всі слова Забули всі значення. Є і не має, Тендітная постать, сама й не сама. Ледь пише на камені звуки важкі, Під ними висять вщент засохлі думки. Замезли від холоду пальці тремкі, Залиш по собі їх останні сліди. По них прочитаю твої поривання, Всю душу відкрию і спалю дотла. Не хочу, щоб попіл святий у скрижалях Відбився у комусь, мов доля свята.

2018-10-09 17:38:12

7

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (7)

Man Vi

@Just_a_kid дякую!) Я завжди буду радий конструктивній критиці, тож... 😉😉😉 )))

Відповісти

2018-10-09 19:30:08

Подобається

Just_a_kid

@Man Vi )))

Відповісти

2018-10-09 19:30:29

1

Man Vi

дякую!)

Відповісти

2018-10-11 20:15:31

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2335

Don't know what to do

Nora

I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ

45

3

5936