Резонанс
Ш-х-х-х... Ш-х-х-х... Ш-х-х-х... Шум Автівок Він-бо резонує від подібності звуків і буднів Ударів дверей і провертання ключа Ударів годинника десь у Лондоні Ударів мого серця, яке метр-півтори над підлогою, і нескінченно над безмежністю Кидаємо тіні по формулі Дихаємо, бо датчики алярмують до мозку Прокотився трамвай... Відбив іскри, здійснив пожежу та й зник І я у ній Палаю Кричу пошепки: "Все чудово!"
2020-02-02 12:20:19
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Man Vi
Все добре, я живий, з даху не плигаю 😁 Це вірш десь з жовтня-листопаду
Відповісти
2020-02-03 15:00:20
Подобається
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2062
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4512