Резонанс
Ш-х-х-х... Ш-х-х-х... Ш-х-х-х... Шум Автівок Він-бо резонує від подібності звуків і буднів Ударів дверей і провертання ключа Ударів годинника десь у Лондоні Ударів мого серця, яке метр-півтори над підлогою, і нескінченно над безмежністю Кидаємо тіні по формулі Дихаємо, бо датчики алярмують до мозку Прокотився трамвай... Відбив іскри, здійснив пожежу та й зник І я у ній Палаю Кричу пошепки: "Все чудово!"
2020-02-02 12:20:19
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Man Vi
Все добре, я живий, з даху не плигаю 😁 Це вірш десь з жовтня-листопаду
Відповісти
2020-02-03 15:00:20
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5058
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5999