Окрім нас
Забуте навколо усе, окрім нас.
І світло так сяє. І дивно, й цікаво.
Незнаний давно тут старенький пан Час,
Лиш ми із тобою з горнятками кави.
Закутаю всю аж по самії вуха.
І навіть якщо не захочеш цього.
Мороз за вікном мене не послуха,
Ураз забере дрогоцінне тепло.
Погасне ліхтар — сидітимем в тиші,
Будемо глядіти на тіні в вікні.
Вони ж-бо скрізь ходять, усі нами дишуть,
Горять прешалено в безжальнім вогні.
І кава остине — і ми десь полинем
Посеред думок і знайдемо себе.
Візьмемо слова щонайбільші і сильні,
Візьмемо їх сенс, хай вперед нас несе.
Зупинемось тут і постоїмо знову,
У місці шаленім, забутім й пустім.
Ми змінимо все! — і підемо на лови,
Блукати у лісі, неначе німі.
2018-11-23 19:47:58
8
0