Сонет-легенда Ночі
Лиш глупа тьма стоїть біля порогу Питається, де призма почуттів, Яку забрала її Ніч-небога, Напившись світла з неї поготів. "Тепер вона засяє, — мені каже, — тепер забуде, що для неї бу́ла" "А ти їй нащо? Чуєш, чи ти краще Палітри її горя, болю й суму?" А чи почула а чи ні, — не знаю, Але замовкла і кудись пішла, Та й кажуть: темна Ніч ось-ось засяє. Як зорі литимуть по вінець край, То лопне Ночі Ясної душа, Нестримним світлом темним і плющавим.
2019-06-12 12:02:02
6
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5002
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2204