Світло
Хтось забув вимкнути світло в мені Світ спить — а я граю барвами Нагадую: свято чекає Не дочекається Дзвін келихів у вухах, наче відлуння у стилі ретро, зіпсоване скрипом та шумом платівки, якій вже століттями не протирали шляхів На губах досі присмак помади, Мо' це він так світить у глупу ніч? Було б куди послання відсилати, Було б кому приймати, Було б звідки...
2020-02-01 13:30:31
4
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1526
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1514