Терези

Man Vi

Терези такі цікаві Без металу без маси і ваги Одні полони гір сумнівів нахили круті Хоботи слонів Крізь які проходять на шалених швидкостях страхи Грають у Формулу-1 І вибирай а чи швидкіть чи дороги шлях чи може є ще третій рай І третій ангел на плечах? Роздуми то також терези чи то лиш шаль На яку складаюється усе "Я" Розпадається на гирі Щоб досягти рівноваги Усіх шаль Не важливо скільки Їх І не важливо Де і чого більше Задумайся Яка ближче до тебе І здіймається На твою висоту Адже не кожен її любить Так само як солодке Але не варт У підземелля опускатись Чортзна якая трясця Чигає за кутами Обрамлених Побитих Дзеркал Знайди своє відображення І не загубися У чужих Навіть якщо У них коштовніша рама. Як відомо філософський камінь ще ніхто не знайшов Можливо через те Що ніхто не знає Його вигляду А раптом він у тебе Хапай!

2018-07-06 21:23:57

3

9

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (9)

Вікторія Прохоренко

Бажаю вам успіху і творчої наснаги!!!

Відповісти

2018-07-08 18:14:36

Подобається

Man Vi

@Вікторія Прохоренко Навзаєм! 😉😉😉

Відповісти

2018-07-08 18:15:00

Подобається

Вікторія Прохоренко

@Man Vi щиро дякую вам!

Відповісти

2018-07-08 18:16:51

Подобається

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

2387

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

85

0

5248