Терези
Man Vi
Терези такі цікаві Без металу без маси і ваги Одні полони гір сумнівів нахили круті Хоботи слонів Крізь які проходять на шалених швидкостях страхи Грають у Формулу-1 І вибирай а чи швидкіть чи дороги шлях чи може є ще третій рай І третій ангел на плечах? Роздуми то також терези чи то лиш шаль На яку складаюється усе "Я" Розпадається на гирі Щоб досягти рівноваги Усіх шаль Не важливо скільки Їх І не важливо Де і чого більше Задумайся Яка ближче до тебе І здіймається На твою висоту Адже не кожен її любить Так само як солодке Але не варт У підземелля опускатись Чортзна якая трясця Чигає за кутами Обрамлених Побитих Дзеркал Знайди своє відображення І не загубися У чужих Навіть якщо У них коштовніша рама. Як відомо філософський камінь ще ніхто не знайшов Можливо через те Що ніхто не знає Його вигляду А раптом він у тебе Хапай!
2018-07-06 21:23:57
3
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Вікторія Прохоренко
Бажаю вам успіху і творчої наснаги!!!
Відповісти
2018-07-08 18:14:36
Подобається
Man Vi
@Вікторія Прохоренко Навзаєм! 😉😉😉
Відповісти
2018-07-08 18:15:00
Подобається
Вікторія Прохоренко
@Man Vi щиро дякую вам!
Відповісти
2018-07-08 18:16:51
Подобається
Інші вірші поета
Затихла Сталось... It's me Тихий шепіт темних митей
Інші поети
Dreams
@Chevalpinou_
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1390
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2788