Терези

Man Vi

Терези такі цікаві Без металу без маси і ваги Одні полони гір сумнівів нахили круті Хоботи слонів Крізь які проходять на шалених швидкостях страхи Грають у Формулу-1 І вибирай а чи швидкіть чи дороги шлях чи може є ще третій рай І третій ангел на плечах? Роздуми то також терези чи то лиш шаль На яку складаюється усе "Я" Розпадається на гирі Щоб досягти рівноваги Усіх шаль Не важливо скільки Їх І не важливо Де і чого більше Задумайся Яка ближче до тебе І здіймається На твою висоту Адже не кожен її любить Так само як солодке Але не варт У підземелля опускатись Чортзна якая трясця Чигає за кутами Обрамлених Побитих Дзеркал Знайди своє відображення І не загубися У чужих Навіть якщо У них коштовніша рама. Як відомо філософський камінь ще ніхто не знайшов Можливо через те Що ніхто не знає Його вигляду А раптом він у тебе Хапай!

2018-07-06 21:23:57

3

9

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (9)

Вікторія Прохоренко

Бажаю вам успіху і творчої наснаги!!!

Відповісти

2018-07-08 18:14:36

Подобається

Man Vi

@Вікторія Прохоренко Навзаєм! 😉😉😉

Відповісти

2018-07-08 18:15:00

Подобається

Вікторія Прохоренко

@Man Vi щиро дякую вам!

Відповісти

2018-07-08 18:16:51

Подобається

Схожі вірші

Всі

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2845

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

3318