Терези

Man Vi

Терези такі цікаві Без металу без маси і ваги Одні полони гір сумнівів нахили круті Хоботи слонів Крізь які проходять на шалених швидкостях страхи Грають у Формулу-1 І вибирай а чи швидкіть чи дороги шлях чи може є ще третій рай І третій ангел на плечах? Роздуми то також терези чи то лиш шаль На яку складаюється усе "Я" Розпадається на гирі Щоб досягти рівноваги Усіх шаль Не важливо скільки Їх І не важливо Де і чого більше Задумайся Яка ближче до тебе І здіймається На твою висоту Адже не кожен її любить Так само як солодке Але не варт У підземелля опускатись Чортзна якая трясця Чигає за кутами Обрамлених Побитих Дзеркал Знайди своє відображення І не загубися У чужих Навіть якщо У них коштовніша рама. Як відомо філософський камінь ще ніхто не знайшов Можливо через те Що ніхто не знає Його вигляду А раптом він у тебе Хапай!

2018-07-06 21:23:57

3

9

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (9)

Вікторія Прохоренко

Бажаю вам успіху і творчої наснаги!!!

Відповісти

2018-07-08 18:14:36

Подобається

Man Vi

@Вікторія Прохоренко Навзаєм! 😉😉😉

Відповісти

2018-07-08 18:15:00

Подобається

Вікторія Прохоренко

@Man Vi щиро дякую вам!

Відповісти

2018-07-08 18:16:51

Подобається

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

109

16

9541

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1112