Зумій!

Man Vi

Зумій мені розповісти про все, Чому тебе без подиху несе; Куди, хто, нащо? – темна таємниця. Твої зіниці мов перо жар-птиці! І знать болить бажання про шляхи, З якими мрієш при сріблястім світлі... За що жбурляєш в мене муки лихі: Твоя незрима сила – на руці! А ти мовчиш, глядиш, тремтиш губами, Неначе все – це невиправні плями! Ховаєшся в глибинах своїх суті, Стоїш в забутотихому покутті. Потягнуся – відвернешся умить; Почула б ти, як серце шелестить! Як плаче за тобою, мов дитина. Немилая злощасна тая днина, Коли прийняв і зрозумів усе; Як усвідомив: почуття несе До тебе, щільноніжного щита – Його не в силах підкорити! Дуель і боротьба!? То все дарма! Я лиш в поклоні простягаю квіти.

2018-09-20 09:59:44

Інші вірші поета

Venenum Спинись на каміні Радіти у сні Терези

Інші поети

MaggieB

@MaggieB

Schüra

@shura_smit

Ілва Стрілецька

@Ilvastriletska

Схожі вірші

Всі

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

2346

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

10867