Зумій!
Зумій мені розповісти про все, Чому тебе без подиху несе; Куди, хто, нащо? – темна таємниця. Твої зіниці мов перо жар-птиці! І знать болить бажання про шляхи, З якими мрієш при сріблястім світлі... За що жбурляєш в мене муки лихі: Твоя незрима сила – на руці! А ти мовчиш, глядиш, тремтиш губами, Неначе все – це невиправні плями! Ховаєшся в глибинах своїх суті, Стоїш в забутотихому покутті. Потягнуся – відвернешся умить; Почула б ти, як серце шелестить! Як плаче за тобою, мов дитина. Немилая злощасна тая днина, Коли прийняв і зрозумів усе; Як усвідомив: почуття несе До тебе, щільноніжного щита – Його не в силах підкорити! Дуель і боротьба!? То все дарма! Я лиш в поклоні простягаю квіти.
2018-09-20 09:59:44
5
0
Схожі вірші
Всі
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8570
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1399