Зумій!

Man Vi

Зумій мені розповісти про все, Чому тебе без подиху несе; Куди, хто, нащо? – темна таємниця. Твої зіниці мов перо жар-птиці! І знать болить бажання про шляхи, З якими мрієш при сріблястім світлі... За що жбурляєш в мене муки лихі: Твоя незрима сила – на руці! А ти мовчиш, глядиш, тремтиш губами, Неначе все – це невиправні плями! Ховаєшся в глибинах своїх суті, Стоїш в забутотихому покутті. Потягнуся – відвернешся умить; Почула б ти, як серце шелестить! Як плаче за тобою, мов дитина. Немилая злощасна тая днина, Коли прийняв і зрозумів усе; Як усвідомив: почуття несе До тебе, щільноніжного щита – Його не в силах підкорити! Дуель і боротьба!? То все дарма! Я лиш в поклоні простягаю квіти.

20.09.2018

Інші вірші поета

Опіки Останній дим Дихання Тут

Інші поети

سِيـلآ ہہ

@Zeela1_

Asker Nerys

@Asker_Nerys

ЕЛЕНА

@Elastar

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

3696

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2558