Торкнись
Man Vi
(18+)
Торкнися губ! Цілуй! Ревнуй до повітря, Що його я хапаю, мов жадібний — хліб. І серця стук Лови, Ховай у собі, Замкни за одвічно своїм... Тебе вдихну, Притулю, Обхоплю руками, — Потоне долоня в волоссі. До шиї торкнусь, Ледь кусьну Усю. Моя вона досі. Як кліпаєш... Глянь! Я хочу побачити очі. Твій подих Причал Для мрій і бажань остаточних. Торкайся мене та цілуй! Тебе цілуватиму всюди. Не бійся за світ За людей Ми тут далеко не люди. Мій доторк Піймай. Взаємний твій цукорний шепіт Я кину Нам в чай, Що пити ми будем о третій. Сміятись, Дивитись, Торкатись губами твоїх. І дихати Тихо, Вдаряючи носа об ніс.
2019-10-06 12:35:10
8
0
Інші вірші поета
Лиш би тобі спокій Я (Волонтер) When the Shadows Reveal Us Біла реальність
Інші поети
Lucian J. Sources
@lucianj_sources
Katy_May
@Katy_May
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1567
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1536