Занадто
Забутая казка — сі почуття, Зустрілися як і як сіли десь поряд, Як ти розімкнула тендітно уста — Й подались страхи до забутого моря. І слово за словом, емоції, край! Нагадує мару у сні хворобливім І ніби що хочеш? Усе почувай! Але якось дивно. Занадто красиво. Занадто обожнюєм, любимо теж, Ми віримо кожному поклику серця Занадто ми впевнені: все це — без меж, Занадто надіємось, що все минеться. Але... ми в кайданах. Солодких, мов цукор. Солоних часами, мов вранішня кров. Без тебе — не дивно. З тобою — не сумно. Границі сих станів не терплять розмов.
2018-12-30 22:29:54
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Man Vi
😊 Дзенькую!)))
Відповісти
2018-12-31 01:08:49
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5598
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2338