Занадто
Забутая казка — сі почуття, Зустрілися як і як сіли десь поряд, Як ти розімкнула тендітно уста — Й подались страхи до забутого моря. І слово за словом, емоції, край! Нагадує мару у сні хворобливім І ніби що хочеш? Усе почувай! Але якось дивно. Занадто красиво. Занадто обожнюєм, любимо теж, Ми віримо кожному поклику серця Занадто ми впевнені: все це — без меж, Занадто надіємось, що все минеться. Але... ми в кайданах. Солодких, мов цукор. Солоних часами, мов вранішня кров. Без тебе — не дивно. З тобою — не сумно. Границі сих станів не терплять розмов.
2018-12-30 22:29:54
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Man Vi
😊 Дзенькую!)))
Відповісти
2018-12-31 01:08:49
Подобається
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8210
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2472