Виривати потрібно з корінням
Man Vi
Виривати потрібно з корінням Стікатиме кров'ю до чаші Немов найгіршу хворобу з усіх палити байдужістю Подекуди зверхністю думки Випивати із Чорного Грааля трунок той і не ковтати Він і без того всмоктує кров та нею стає Проносить в'язку, кістляву темряву Наче вогонь Прометей Наче ти, коли спросоння у ліжко ніс чай Наче вона, коли освячена сонця промінням, робила ковтки Вирви Грааль — Вирви себе Не шкодуючи крові фонтанів на пальцях Вона застигне вві сні Стікаючи на ліжко холодне У такт нещадній грозі 29.8.2022 (23:52)
2022-10-26 09:41:57
3
0
Інші вірші поета
Світло Птаха To Kill Біла реальність
Інші поети
Ametyst Li
@Ametyst_Li
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3516
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2367