Виривати потрібно з корінням

Man Vi

Виривати потрібно з корінням Стікатиме кров'ю до чаші Немов найгіршу хворобу з усіх палити байдужістю Подекуди зверхністю думки Випивати із Чорного Грааля трунок той і не ковтати Він і без того всмоктує кров та нею стає Проносить в'язку, кістляву темряву Наче вогонь Прометей Наче ти, коли спросоння у ліжко ніс чай Наче вона, коли освячена сонця промінням, робила ковтки Вирви Грааль — Вирви себе Не шкодуючи крові фонтанів на пальцях Вона застигне вві сні Стікаючи на ліжко холодне У такт нещадній грозі 29.8.2022 (23:52)

2022-10-26 09:41:57

Інші вірші поета

Біг Дим Радіти у сні Іти своїм шляхом

Інші поети

_Юпитер_

@_Cuddlies_

Любов Гаврищук

@lyubov_gavrishchuk

Лев Троянський

@trojan_lion

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3239

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2187