Вірш під грозою

Man Vi

Ти пишеш вірші під грозою, Росою вмиваючись зранку, Коли наш потомлений люд Кидає білизну на планку. Зустрілися в світлі пір'їнок Якими писали листи І погляди звелись повільно, Я знати не знаю: чи ти!? Мов світла, мов темна, мов бистра Думки в голові як торнадо. Смієшся... сумуєш і злишся, Обіймів для тіла вже мало! Посипе віршами гроза Вуста перекинуться в іскри. Й білизна тріпоче у такт, Чекаючи тихо на звістку.

2018-07-24 10:29:47

Інші вірші поета

Лиш би тобі спокій Я (не) відпускаю Тихий шепіт темних митей A R E N A

Інші поети

Nana

@mingi

tata

@tata4u

Rojda Esra Yargı

@kamisiva

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2707

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6438