Вірш під грозою
Man Vi
Ти пишеш вірші під грозою, Росою вмиваючись зранку, Коли наш потомлений люд Кидає білизну на планку. Зустрілися в світлі пір'їнок Якими писали листи І погляди звелись повільно, Я знати не знаю: чи ти!? Мов світла, мов темна, мов бистра Думки в голові як торнадо. Смієшся... сумуєш і злишся, Обіймів для тіла вже мало! Посипе віршами гроза Вуста перекинуться в іскри. Й білизна тріпоче у такт, Чекаючи тихо на звістку.
2018-07-24 10:29:47
2
0
Інші вірші поета
Обіймати троянду Тут Світло Іти своїм шляхом
Інші поети
Romkolana
@nastyuxa_xa
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2919
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6217