Вірш під грозою
Ти пишеш вірші під грозою, Росою вмиваючись зранку, Коли наш потомлений люд Кидає білизну на планку. Зустрілися в світлі пір'їнок Якими писали листи І погляди звелись повільно, Я знати не знаю: чи ти!? Мов світла, мов темна, мов бистра Думки в голові як торнадо. Смієшся... сумуєш і злишся, Обіймів для тіла вже мало! Посипе віршами гроза Вуста перекинуться в іскри. Й білизна тріпоче у такт, Чекаючи тихо на звістку.
2018-07-24 10:29:47
2
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2483
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8229