Тріск
(18+)
Скеля розламана — сиплеться камінь, То є лиш долі, лиш десь унизу. Спогади теплі померли намарно, Їхні останки посохли в гробу. Камені виросли у моноліти Стіни навколо безколірних стін. Усмішки блідлі, брехливі, в лахмітті, Показ прем'єри надпафосних мін. Слово лестить, що аж хочеться вбити Звуки гидливі, — у павутинні. Тиша повідає більше, чим квіти, Більше, чим подихи — довше, чим біль. Гамір цих речень — неначе шум моря: Краю не має, і сенс загубив. Кожен питає про справи і горе, Чим всі останні ці дні дорожив. Що по новинах? — що десь за рогом? Хто чим живе? Чим кращий і гірш? Скільки забутих потрапило в морги? Хто не зберіг своїх ясність облич? Це — вже традиція, та вже роками Виросла в корені й пагін знайшла. Мохом руйнується і блискавками Скеля потужна, але лиш "була". Була в словах, десь трохи у діях, Була в питаннях, — камінні її. Якось-то гори покоїлись в мирі, Зараз постійно бенкет у війні.
2018-12-31 10:35:08
2
0
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14105
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4617