Тріск
(18+)
Скеля розламана — сиплеться камінь, То є лиш долі, лиш десь унизу. Спогади теплі померли намарно, Їхні останки посохли в гробу. Камені виросли у моноліти Стіни навколо безколірних стін. Усмішки блідлі, брехливі, в лахмітті, Показ прем'єри надпафосних мін. Слово лестить, що аж хочеться вбити Звуки гидливі, — у павутинні. Тиша повідає більше, чим квіти, Більше, чим подихи — довше, чим біль. Гамір цих речень — неначе шум моря: Краю не має, і сенс загубив. Кожен питає про справи і горе, Чим всі останні ці дні дорожив. Що по новинах? — що десь за рогом? Хто чим живе? Чим кращий і гірш? Скільки забутих потрапило в морги? Хто не зберіг своїх ясність облич? Це — вже традиція, та вже роками Виросла в корені й пагін знайшла. Мохом руйнується і блискавками Скеля потужна, але лиш "була". Була в словах, десь трохи у діях, Була в питаннях, — камінні її. Якось-то гори покоїлись в мирі, Зараз постійно бенкет у війні.
2018-12-31 10:35:08
2
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17072
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2686