Роз до ріжжя
Man Vi
Моє роздоріжжя криваве, мов ніж, Яким покінчили із Цезарем й Брутом. Шепоче тихенько мій розум: "Облиш! Облиш теє серце, заковане блудом!" Облишити все, і навіть себе. Навколо розвісили й правила, й маски, І шум циферблату загрозу несе Загрозу померти, без милості й ласки. Без спомину імені, честі і сліз, Без діл, що вважали б корисними. Охоплені люди — лиш манія слів Лишають все те, що звуть просто. Пізно! Охоплені літом, де сніг випадає Охоплені сплячкою в лихім тім сні І всі роздоріжжя криваві, лукаві, Бажання знайтися у тихій війні.
2019-04-10 20:15:44
3
0
Інші вірші поета
Пісня Кожна зустріч Я (не) відпускаю Кава зі снігом
Інші поети
Sallma890
@Sallma890
Chris
@khristina_khmelivska
mrs_nali
@mrs_nali
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1453
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3656