Роз до ріжжя
Моє роздоріжжя криваве, мов ніж, Яким покінчили із Цезарем й Брутом. Шепоче тихенько мій розум: "Облиш! Облиш теє серце, заковане блудом!" Облишити все, і навіть себе. Навколо розвісили й правила, й маски, І шум циферблату загрозу несе Загрозу померти, без милості й ласки. Без спомину імені, честі і сліз, Без діл, що вважали б корисними. Охоплені люди — лиш манія слів Лишають все те, що звуть просто. Пізно! Охоплені літом, де сніг випадає Охоплені сплячкою в лихім тім сні І всі роздоріжжя криваві, лукаві, Бажання знайтися у тихій війні.
2019-04-10 20:15:44
3
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6081
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5001