Роз до ріжжя
Man Vi
Моє роздоріжжя криваве, мов ніж, Яким покінчили із Цезарем й Брутом. Шепоче тихенько мій розум: "Облиш! Облиш теє серце, заковане блудом!" Облишити все, і навіть себе. Навколо розвісили й правила, й маски, І шум циферблату загрозу несе Загрозу померти, без милості й ласки. Без спомину імені, честі і сліз, Без діл, що вважали б корисними. Охоплені люди — лиш манія слів Лишають все те, що звуть просто. Пізно! Охоплені літом, де сніг випадає Охоплені сплячкою в лихім тім сні І всі роздоріжжя криваві, лукаві, Бажання знайтися у тихій війні.
2019-04-10 20:15:44
3
0
Інші вірші поета
Портрет силуету Дихання Сонет-легенда Ночі Лист. Свічка. Серце
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2167
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5598