SHUM
Убиті бажанням забуті страхи
Забуте усе, що було так рідним
І гаряче в ступні. Так гаряче йти,
А телик воркоче: " Не треба поспішно"
Під тихії стогони шуму кларнетів,
Що диву даються в думках і втихають
Лишили у горлі лиш хтивий сонет
Ледь граючи, лине над полум'я плаєм.
Я думать не можу, не вмію. Лиш йду.
У мозку лунає щоразу ця пісня.
Хотів би забути, заснути і все...
Лише одного я ніяк не збагну:
Навіщо в душі це жовтневеє листя
Гниє, а не сохне, мов вічності плед?
2019-11-08 10:02:48
4
0