SHUM
Убиті бажанням забуті страхи Забуте усе, що було так рідним І гаряче в ступні. Так гаряче йти, А телик воркоче: " Не треба поспішно" Під тихії стогони шуму кларнетів, Що диву даються в думках і втихають Лишили у горлі лиш хтивий сонет Ледь граючи, лине над полум'я плаєм. Я думать не можу, не вмію. Лиш йду. У мозку лунає щоразу ця пісня. Хотів би забути, заснути і все... Лише одного я ніяк не збагну: Навіщо в душі це жовтневеє листя Гниє, а не сохне, мов вічності плед?
2019-11-08 10:02:48
4
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3799
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5002