Зламаний годинник

Man Vi

Зламаний годинник Маятник коливає не так Не в такт Не в змозі час зупинити Аби не поглинав дерева скрип Болить І холоне У темряві темрява тоне Годинникар заламує пальці У танці Невідомого із неможливим Він не знає що буде Було Могло бути Скошені стрілки деруть шкіру Без міри І віри У себе майстер знайде крихту Деталі в кишенях Проте буде пізно 11.11.2022 (2:04)

2022-11-11 01:08:28

Інші вірші поета

Ціна тиші Окрім нас Останній дим Тут

Інші поети

xxhannaxx2005

@xxhannaxx2005

Надя Смертенюк

@hope_grazier

tata

@tata4u

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11138

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5285