Дим
Сміх у нейронах,
Мить, перегони
Вже відшукали щасливий кінець.
Я — поза бортом
Впрост, парашутом
Лину за беріг усіх цих сердець.
В подихах ловлю
В неба щось молю
І розумію, що все то — дарма,
Може, покажуть
В очі. Й розкажуть,
Те, що не бачим...Того, що нема...
Всі поспішають.
Думку гадаю,
А чи зупиниться в натовпі хтось.
Гляне на все це,
Хаос край серця
Не заплете вже страх-ниточки рос.
Часу в нас обмаль
Болі і тромби
Крадуть у вен усе місце добра
Моє звертання:
Люди, чекання
Не подарує нічого, крім зла!
Дії мов фрукти:
Темрява й муки
Вкриє їх цвіллю і темною гниллю.
Вдумайтесь, люде
Добре чи буде
Цвяхом пробити наскрізь свої мрії?
Маєте все
Мало вам ще!
Хочете більше, та ліньки самим
Встати й піти!
Взяти й знайти!
Страх залишитись самотнім, мов дим!
2018-10-20 21:38:48
11
0