Самотності
Man Vi
Хелоу еврібаді, вечірня самотносте Запах дому навіює почуття тривоги І втому Я там де і був Навіть небо від учора не змінило вбрання Його лінь більша за мене І вища Разом з моєю умить проковтне Можливо, вони це зробили Смакують уламки мої Мов солодощі примхлива дитина Примха темна моя бути нижчим Збере усе це довкола Я жбурну її далеко Подалі від себе Самотносте, о вечір ласкавий, Ви осточортіли мені як сусіди і гості Сон ліниво Примхливо Курить люльку у темних кутках мого ліжка Застелити б його, та втома забрала усе, що тільки можна. 7.10.2022 (20:39)
2022-11-04 04:14:25
4
0
Інші вірші поета
It's me Сіроманія Письменники Різнобожжя і чашка
Інші поети
Інга
@troubled_soul
ZhaMar
@ZhaMar
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5285
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4600