Самотності
Man Vi
Хелоу еврібаді, вечірня самотносте Запах дому навіює почуття тривоги І втому Я там де і був Навіть небо від учора не змінило вбрання Його лінь більша за мене І вища Разом з моєю умить проковтне Можливо, вони це зробили Смакують уламки мої Мов солодощі примхлива дитина Примха темна моя бути нижчим Збере усе це довкола Я жбурну її далеко Подалі від себе Самотносте, о вечір ласкавий, Ви осточортіли мені як сусіди і гості Сон ліниво Примхливо Курить люльку у темних кутках мого ліжка Застелити б його, та втома забрала усе, що тільки можна. 7.10.2022 (20:39)
2022-11-04 04:14:25
4
0
Інші вірші поета
Відображення Тут Серце кричить... Сни
Інші поети
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8834
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1621