Навчила
Навчила мене цілуватись У шию, у вуха, у губи Твоє піднебінне закляття Рятує від каменю суму. Навчила мене ти кохати, Тонути в твоїм шепотінні, Скидати всіх роздумів лати, Неначе листву праосінню. Навчила ти гратись з тобою, Торкатися пальцями тіла. І вести до шиї рукою, Чекати, аби ти зомліла. Навчила ловити в падінні, Горнути поволі до себе, Скрадатися леткою тінню, У очі цілуючи ледве. Навчила лежать на колінах, Дивитись на радісне личко Тулитись до теплого тіла Та гратися тишком і нишком. Навчила у тьмі підпускати До себе зволожені губи, Відчути, як мрії крислаті Попадали пухом на груди. Навчила ти бути з тобою І мліти від запаху слів, Коли я у ліжку спросоння Уста твої ніжні зустрів.
2019-10-29 17:04:18
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Man Vi
дякую))) ☺️
Відповісти
2019-10-29 19:50:17
Подобається
Man Vi
@Серафім wow) Не очікував) Вельми приємно вражений))) ☺️😁
Відповісти
2019-10-29 19:51:40
Подобається
Aila
Неймовірно гарні слова😍😍😍
Відповісти
2019-10-30 16:10:25
1
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1428
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3020