Навчила
Навчила мене цілуватись У шию, у вуха, у губи Твоє піднебінне закляття Рятує від каменю суму. Навчила мене ти кохати, Тонути в твоїм шепотінні, Скидати всіх роздумів лати, Неначе листву праосінню. Навчила ти гратись з тобою, Торкатися пальцями тіла. І вести до шиї рукою, Чекати, аби ти зомліла. Навчила ловити в падінні, Горнути поволі до себе, Скрадатися леткою тінню, У очі цілуючи ледве. Навчила лежать на колінах, Дивитись на радісне личко Тулитись до теплого тіла Та гратися тишком і нишком. Навчила у тьмі підпускати До себе зволожені губи, Відчути, як мрії крислаті Попадали пухом на груди. Навчила ти бути з тобою І мліти від запаху слів, Коли я у ліжку спросоння Уста твої ніжні зустрів.
2019-10-29 17:04:18
12
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Man Vi
дякую))) ☺️
Відповісти
2019-10-29 19:50:17
Подобається
Man Vi
@Серафім wow) Не очікував) Вельми приємно вражений))) ☺️😁
Відповісти
2019-10-29 19:51:40
Подобається
Aila
Неймовірно гарні слова😍😍😍
Відповісти
2019-10-30 16:10:25
1
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1075
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3049