Кохання, яким воно є
Marina Parthenovith
Про кохання пишуть усі, Навіть і я вже писала. Ці вірші неймовірні Але такі печальні... То кидають, то знову разом, Чому усе погано? Життя, не справедливе... То кидає, то знову разом... Чому розбитії серця, Зцілити не можливо? А взагалі можна... І знов пішли рядки. Шкода мені усіх, Хто не кохав, а захворів. Шкода мені і тих, Хто не зіщнався. Шкода мені і тих, Кого покинули, давно вже... Шкода і тих, Хто кинув серед щасття. Дівчата, не сумуйте, Усе іще тай буде. Час все розтавить по місцях. Ви тільки не хвилюйтесь. Тай хлопці, не треба розтавання, Спертним все заливати. Не треба, іще їх стільки буде, Що аж набридне те кохання. Усі говорять, Що коли людина покохала, То вона щаслива... Щось не дуже видно... Тому напевно, Що кохання-це не щасття, Це біль й рощарування... Але вибір за вами.
2018-05-04 14:22:05
3
0
Інші вірші поета
Великий механізм Люби Книгу-Життя Я буду мовчати Весна, як не весна
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1777
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5647