Кохання, яким воно є

Marina Parthenovith

Про кохання пишуть усі, Навіть і я вже писала. Ці вірші неймовірні Але такі печальні... То кидають, то знову разом, Чому усе погано? Життя, не справедливе... То кидає, то знову разом... Чому розбитії серця, Зцілити не можливо? А взагалі можна... І знов пішли рядки. Шкода мені усіх, Хто не кохав, а захворів. Шкода мені і тих, Хто не зіщнався. Шкода мені і тих, Кого покинули, давно вже... Шкода і тих, Хто кинув серед щасття. Дівчата, не сумуйте, Усе іще тай буде. Час все розтавить по місцях. Ви тільки не хвилюйтесь. Тай хлопці, не треба розтавання, Спертним все заливати. Не треба, іще їх стільки буде, Що аж набридне те кохання. Усі говорять, Що коли людина покохала, То вона щаслива... Щось не дуже видно... Тому напевно, Що кохання-це не щасття, Це біль й рощарування... Але вибір за вами.

2018-05-04 14:22:05

Інші вірші поета

Тим, хто прославив нашу землю Старіння ...Керамові... Crazy-бабам

Інші поети

К.Мёрфи

@murphytalksmorse

Роман Остапович

@roman_ostapovich

بسنت

@bassant_samir_aly

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

3092

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2276