Моя
І ось Ми побачились знову І байдУже, що то було Чи дзвінок чи була розмова Тепер я не можу отак один бути Тепер вже не зможу Тебе я забути І з кожним словом наче випиває отрути Пишу тобі про кохання А сам же хочу від тебе Хоч слово про нього почути А ти - так не можна І борешся з головою Але ж знаю Що зараз зі мною Ти почуваєш душу живою І не потрібно тут шукати відмовок Наша історію це не уривок А ціла поема І вже без дилеми Ти просто лишися Зі мною тут поруч І серцю скорися До мене, мила... До мене схилися Max Richter- Meeting again
2018-12-05 19:47:00
2
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2525
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3874