Образ

Марта Вітовська

І знов почути голос твій У натовпі прохожих Кажу собі, що він не твій А лише дуже схожий І знову біль із серця йде Душа за ним ще тужить І як зізнатися собі Що він ще не байдужий Я знов шукаю погляд твій Але знайти не можу І в тисячі людей простих Твої риси знаходжу Даруй мені тепло долонь І посмішку й кохання Не йде від мене образ твій Дарує біль зітхання Я до сих пір шукаю те Над неземне кохання І погляд твій... І голос твій... Дарують сподівання...

2024-01-10 03:05:13

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)

👏👏👏👏❤️❤️❤️

Відповісти

2024-01-28 16:42:56

Інші вірші поета

Їжачок Ні, не кохаю я тебе... Ти... Скажи чому...

Інші поети

Edelweiss

@Edelweiss

Annavi

@Ivanka_Kovalchook

Obibi

@obibi

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12366

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4833