Забираючи біль ...
Марта Вітовська
Її душа відлетіла у вирій Із пташками у небі літа Це вже зовсім нечиста сила Забирає невинні серця Як хмарки пливуть по небу В темпі вальсу із неба йде дощ Так вона відлітає у вирій Забираючи біль із площ Її серце тендітне і ніжне Що любило, кохало, жило Все згоріло, умить запалало А із неба нарешті йде дощ Рідні плачуть і тужать, бояться Що цей люд, що не знає життя В них немає жалю до дитини У якої забрали життя Плями крові в повітрі літають І нагадують біль до сих пір А вона відлітає у вирій Забираючи біль усіх днів...
2024-01-14 11:58:31
9
0
Інші вірші поета
Вірші Їжачок Образа Забудь...
Інші поети
Vladislav Khavrus
@vladislav_khavrus
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12334
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15777