Я хочу...
Марта Вітовська
Я хочу пам'ятати твій голос Вдихнути твій запах сильніш Я хочу до тебе торкнутись Й забути, що в серце ще встромлений ніж Я хочу вдихнути твій запах Запам'ятати кроки твої В рухах твоїх знову розтану Але біль у серці сильніш! Я хочу запам'ятати твої руки Слова і вчинки, навіть ту брехню І очі твої сині, як те море У них втонути, наче наяву Я хочу до тебе притиснутись Й кохати доки не настане ніч І поки я жива цілуватись І спати із тобою пліч-о-пліч. Я хочу... До тебе! Безмежно! В обійми! У руки твої... Але тебе більш немає Ти тільки лиш в моїм серці і голові...
2023-09-04 18:20:18
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Seras Mark #КЗП
Чудово, 10/10.
Відповісти
2023-09-04 18:42:35
1
Марта Вітовська
@Seras Mark #КЗП Дякую ☺️
Відповісти
2023-09-04 23:17:35
Подобається
Інші вірші поета
А вже... Я люблю.... Я кохаю... Я хочу ... Осінь... Я намалюю...
Інші поети
Yaroslav
@voditel_sudby
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11445
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4898