Я покохала надто пізно...
Я знаю ти кохав, А я з тобою грала Пробач мене,благаю За те,що не кохала. Я знаю,як тобі боліло. Повір,бо зараз і мені болить. Коли казав мені кохаю Сміялась з тебе і твоїх слів. Навіть,коли знайшов ти іншу, Мені знову було смішно. Сміятися,я лиш перестала, Коли тебе я покохала. А ти сказав мені одне, І я кохаю,от тільки не тебе.
2018-09-25 10:38:41
13
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Маргаритка
Супер.
Відповісти
2018-09-25 11:40:56
2
Mashka Zelenchuk
@Маргаритка гарно дякую☺
Відповісти
2018-09-25 11:50:10
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2532
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2086