Тишина...
Був холодний осінній день, Вона сиділа сумна в квартирі. І раптом несподіване "привіт". Побачивши не вірила своїм очам, Невже мені він справді написав. Отямившись почала відповідь писати, Тремтячими руками ледве набрала: -Привіт,я вже і не чекала. -Я дуже скучив тому і написав. В її очах читалася ненависть, І відповідь більш впевнено набрала: -Я знала,що не зможеш ти без мене. -Ти знаєш,я це також зрозумів. І по її обличчю скотилася сльоза, Коли писала відповідь останню: -Я рада,що ти зрозумів це,хоча і пізно, та знаєш,краще пізно ніж ніколи. -Пробач благаю,що тебе тоді покинув, повір,кохана,що лиш тебе кохаю. -... А у відповідь йому лиш тишина...
2018-09-28 11:40:01
16
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Mashka Zelenchuk
@Korisluv мені приємно дякую😊😀
Відповісти
2018-10-19 20:32:17
1
Korisluv
@Mashka Zelenchuk Правді не кажуть «Дякую».
Відповісти
2018-10-19 20:32:48
2
Mashka Zelenchuk
@Korisluv 😁☺☺
Відповісти
2018-10-19 20:33:51
1
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15907
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2708