Божевілля
Я сходити з сходинок розуму почав , як Джокер весело танцюючи. Тепер неадекватний я. Ну і що тепер веселий я до останніх своїх днів. Я вже перестав чогось боятись. Я сам не знаю ким я став. Але одне скажу я точно :"Самотність ось він вхід". Вхід куди і чом саме так. А я в відповідь тихенько просміюсь. Це вхід до рослабону , а вихід із темного життя. Всього лиш ступи ти крок і ти побачиш все навколо. Це вхід до божевільної комедії , а вихід з жахливої трагедії. Якщо ти сам туда війдеш , то буде нудно й весело завжди. Але якщо ти з другом туди пішов , то ти тепер із ним генії суспільства. Якщо і хочеш ти перестати сумувати іди в цей вхід і ніколи не вертайся , а то посмішка твоя ніколи з губ не злізе. Якщо ідеш не обертайся. Знай. Це шлях для тих хто знає світ і хоче його змін. Божевілля хіба це не прекрасно.
2019-11-29 04:40:44
3
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1949
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2209