Божевілля
Я сходити з сходинок розуму почав , як Джокер весело танцюючи. Тепер неадекватний я. Ну і що тепер веселий я до останніх своїх днів. Я вже перестав чогось боятись. Я сам не знаю ким я став. Але одне скажу я точно :"Самотність ось він вхід". Вхід куди і чом саме так. А я в відповідь тихенько просміюсь. Це вхід до рослабону , а вихід із темного життя. Всього лиш ступи ти крок і ти побачиш все навколо. Це вхід до божевільної комедії , а вихід з жахливої трагедії. Якщо ти сам туда війдеш , то буде нудно й весело завжди. Але якщо ти з другом туди пішов , то ти тепер із ним генії суспільства. Якщо і хочеш ти перестати сумувати іди в цей вхід і ніколи не вертайся , а то посмішка твоя ніколи з губ не злізе. Якщо ідеш не обертайся. Знай. Це шлях для тих хто знає світ і хоче його змін. Божевілля хіба це не прекрасно.
2019-11-29 04:40:44
3
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4846
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1389