Гра під назвою "Життя"
(Повільний сміх психопата) Чи знаєш ти гру азартну? Всі грати мають її без хвилинки на перерву. Але знаєш ти , як її зіграти і виграти джекпот? (Повільний саркастичний сміх) Авжеж ні. Навіть правил нам не розказали і сіли ми застіл цей від якого виходи лиш два : смерть і виграш. Але третій вихід тоже є. В цій грі є правила обмежень , які закували наші руки і ходи. Я розкажу секрет , як я вийшов з гри цієї живим. (Сміх) По-перше : почни сам собі перечити. Стань адекватним псіхо. Генієм наук серед простих людей. Розшир свій розум не розширюючі можливість для усіх. Тоді гра і правила її зійдуть з тебе на невелику мить. По-друге: відкрий повністю себе . Всі скажуть що ти безглуздо робиш це. Але це голос не людей. А гри , яка не хоче відпустить тебе. Сумієш ти змінитися відкривши двері душі і голови зможеш ти покинуть стіл цепний. По-третє : бери всі шанси і користуйся , а то гра поглине тебе знов і шансів вибратись не буде зноу. Лиш тоді ти станеш богом серед людей. (Повільний сміх) Всі слова твої і думка кожна стануть правдою для світу. Навчишся ти всього не читаючи нічого. Сумієш все і гра під назвою "Життя" не поглине тебе знов. А поставить головним . Тим хто роздає всім карти і ходи . Хто правила створить і всім їх розповість . І всім покаже хто переміг , а хто помер. Так що є бажання зіграти ? Чи хочеш ти втекти? (Голосний повільний сміх)
2019-10-20 18:59:31
3
0
Схожі вірші
Всі
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1506
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9192