Хмурна погода
Мені ви надоїли. Ви настільки хочте веселитись й жити? Я лише хмурную погоду полюблю. Ніколи ти не знаєш , що бути може. Чи дощ піде , чи хмари розійдуться. Але саме краще в тому , що ніхто тіні не побачить твеї. Мені сусіди по кімнаті кажуть: "Піди розвійся. Піди да погуляй" Авжеж я хочу щось таке зробити , але є те що не дозволя мені. Я так ненавиджу людей. Вони всі в моїх очах тварини. Вони лиш підкоряються натурі. Я лише хмурную погоду полюблю. Не хочу бачити того , що мені не світить , Щоб не отримувати більше болю. Не хочу чути їхні посиденьки , Щоб не заздрить їх пригодам. Я лиш хочу спокою в собі. Лише миру із природою. Вони вже щось зробити встигли , А я спокійно і тихо йду туди. Ненавиджу я їх за розум і слова. Вони того не заслужили. А я лише хочу мати друга. Який сидіть зі мною буде І зі мною буде розділяти всю красу Похмурої погоди.
17.09.2020
4
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1164
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2756