Хмурна погода
Мені ви надоїли. Ви настільки хочте веселитись й жити? Я лише хмурную погоду полюблю. Ніколи ти не знаєш , що бути може. Чи дощ піде , чи хмари розійдуться. Але саме краще в тому , що ніхто тіні не побачить твеї. Мені сусіди по кімнаті кажуть: "Піди розвійся. Піди да погуляй" Авжеж я хочу щось таке зробити , але є те що не дозволя мені. Я так ненавиджу людей. Вони всі в моїх очах тварини. Вони лиш підкоряються натурі. Я лише хмурную погоду полюблю. Не хочу бачити того , що мені не світить , Щоб не отримувати більше болю. Не хочу чути їхні посиденьки , Щоб не заздрить їх пригодам. Я лиш хочу спокою в собі. Лише миру із природою. Вони вже щось зробити встигли , А я спокійно і тихо йду туди. Ненавиджу я їх за розум і слова. Вони того не заслужили. А я лише хочу мати друга. Який сидіть зі мною буде І зі мною буде розділяти всю красу Похмурої погоди.
2020-09-17 14:29:27
4
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4573
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1554