Особливість

Євген Мазурок

Кожен з нас має подію значущу Але не кожен з нас розуміє суть її Я почав бачити життя таким як воно є Пустим і спокійним без всілякої особливості у нім Перший раз наче особливий має бути , але хватить подивитися навколо , як розумієш що ти не один такий. Коли помирає родич близький. Подія сумна і незворотня. Але і це не надто особливе дійство. Немає у житті особливості ніяких. Це лише макіяж життя вигаданий людьми. Ми пробуємо за щось боротись , але коли дивишся по сторонам розумієш що війна твоя не особлива. Не особлива навіть та людина , яка все життя посміхатись не могла. Не особлива та людина , яка все могла робити однією лиш рукою. Не особливий з нас ніхто. І особливість це обман. Обман створений людиною. Людьми створений для амбіції людей. Для руху їхнього вперед. Урок лише один у цьому всьому є. Не думайте що особливим можеш бути. Ти маєш бути тим ким ти є. Тою сутністю своєю. Неповторною картиною. Чи мелодією , яка не звична вуху. Людина це лиш ярлик особистості. А особистіть це ім'я кожної людини.

2021-08-03 05:46:51

3

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

13156

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5990