Особливість
Кожен з нас має подію значущу Але не кожен з нас розуміє суть її Я почав бачити життя таким як воно є Пустим і спокійним без всілякої особливості у нім Перший раз наче особливий має бути , але хватить подивитися навколо , як розумієш що ти не один такий. Коли помирає родич близький. Подія сумна і незворотня. Але і це не надто особливе дійство. Немає у житті особливості ніяких. Це лише макіяж життя вигаданий людьми. Ми пробуємо за щось боротись , але коли дивишся по сторонам розумієш що війна твоя не особлива. Не особлива навіть та людина , яка все життя посміхатись не могла. Не особлива та людина , яка все могла робити однією лиш рукою. Не особливий з нас ніхто. І особливість це обман. Обман створений людиною. Людьми створений для амбіції людей. Для руху їхнього вперед. Урок лише один у цьому всьому є. Не думайте що особливим можеш бути. Ти маєш бути тим ким ти є. Тою сутністю своєю. Неповторною картиною. Чи мелодією , яка не звична вуху. Людина це лиш ярлик особистості. А особистіть це ім'я кожної людини.
2021-08-03 05:46:51
3
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5297
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3235