Особливість
Кожен з нас має подію значущу Але не кожен з нас розуміє суть її Я почав бачити життя таким як воно є Пустим і спокійним без всілякої особливості у нім Перший раз наче особливий має бути , але хватить подивитися навколо , як розумієш що ти не один такий. Коли помирає родич близький. Подія сумна і незворотня. Але і це не надто особливе дійство. Немає у житті особливості ніяких. Це лише макіяж життя вигаданий людьми. Ми пробуємо за щось боротись , але коли дивишся по сторонам розумієш що війна твоя не особлива. Не особлива навіть та людина , яка все життя посміхатись не могла. Не особлива та людина , яка все могла робити однією лиш рукою. Не особливий з нас ніхто. І особливість це обман. Обман створений людиною. Людьми створений для амбіції людей. Для руху їхнього вперед. Урок лише один у цьому всьому є. Не думайте що особливим можеш бути. Ти маєш бути тим ким ти є. Тою сутністю своєю. Неповторною картиною. Чи мелодією , яка не звична вуху. Людина це лиш ярлик особистості. А особистіть це ім'я кожної людини.
2021-08-03 05:46:51
4
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10915
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
72
13
4985