Книги
Епілог:"Кожна книжка і персонаж це частина характера письменика" Кожен з нас має безліч характерів і кожен з них проявля себе . Але ми боїмось відкрити хоча би один створюючи в голові все більше і більше нових персонажів . Кожен з нас мріяв про суперсилу і не важливо на події. Ми хотіли бути головними героями. Бути особливими серед нормальних. Але ніхто так і не створив їх. Лиш одиницями виходило. Я книгу напишу , де вивільню себе по новому не похожим до реального. В кожному головному герою я себе бачу. Я існую в багатьох світах в багатьох образах і силах , розумом , стилем. І ніколи не зупинюсь поки не звільню усіх персонажів. Ми завжди думали , що особливі щось змінимо . Але при не вдачі звинувачували інших не признаючи себе , як епіцентр не доліків своїх. Як тільки ти готовий стати новим персонажем , новою персоною і позбутись минулого . Ти робишся найбільшим своїм творінням . А якщо ти не можеш чогось змінити значить тобі є над чим працювати і знайти цілі. Я пишу книги , де вивільняю себе по новому не похожим до реального. В кожному головному герою я себе бачу. Я існую в багатьох світах в багатьох образах і силах , розумом , стилем. І ніколи не зупинюсь поки не звільню усіх персонажів. Поки житимуть твори мої. Не помру і я . Не зміг би я писати якби не знав чого хочу від життя. І буде писемство моє до тих пір поки не помре остання частинка того в що я вірив.
2019-09-10 11:51:33
2
0
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3832
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4109