Я зло
Євген Мазурок
Я ваш сумнів розпізнаю. І вашу таємницю збережу , але пізнать її не зможеш ти. Правду вашу я утаю в середині зла. І станеш ти навік мученник своїх бажань. А я сидячи на троні нездійснених мрій і можливостей не взятих буду довго посміхатись. Спитаєш ти мене :" Чому я все це пропустив ? Чому нічого не зробив?". А я спокійно відповім :"Ти мав все , щоб зробити все що ти хотів. Але ти боявся не страху. А свою дію. Сумієш ти нею керувати зможеш стати ким захочеш". Я забравши душу зрозумів. Колись я був таким , але змінився. Я став сильнішим. Діять не боявся я. І тільки щось ішло не так . Я все міняв окрім власного себе.
2019-10-02 16:14:34
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Євген Мазурок
здивувало?
Відповісти
2019-10-02 17:43:42
Подобається
Євген Мазурок
Попробував написати по новому
Відповісти
2019-10-02 17:45:37
1
Інші вірші поета
Кажуть ... Споріднені душі Момент життя Кажуть :"Чоловіки не плачуть"
Інші поети
Maria
@maybe_baby
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3899
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12367