Прогрес розуму
(18+)
Всі ми скоти і тварини. А знаєш чому? Бо не хочем ми розвинути себе . Твої відмовки не спрацюють , бо таким лінив не можна бути. Я ніколи не стояв на місці. І мозок розвинув так , що знаю кожну думку твою. Хоч поспорити ? Ха звісно ні. Бо надто велике ти дерьмо , щоб якийсь письменик передбачав думу твою. Чи не так зухвалий ти читач. Розвивайтесь. Ніхто не зробить в вашому житті більшого ніж ти можеш зробити собі. Хочеш гру? Створи. Хочеш смачно їсти і недорого? Вчись готувати. Якщо тупити будеш ти , так і залишишся ти одною з тисяч мух , які літають над переживаннями і не відлітають. А я вам скажу інструкцію просту. Слухай музики два типи: повільно і нормально. Повільно слухають усі , а ти попробуй нормально. Загадки розгадуй ти , а не фільми жахів дивись. Бо будеш таким дурним все життя. Я інструкцію тобі подарував , а ти вирішуй. Жити чи гнити.
2019-10-11 17:56:10
2
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4872
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3811