Спинилася лише на мить
Спинилася лише на мить: Секундним поглядом торкнула, Мов небом душу огорнула, Не втримавши очей блакить. І зникла... Ніби щось украла, Не залишаючи слідів На брудних сходах схожих днів, І черевичка не втрачала. Лишилось тільки покривало Небесне, згублене в душі, Та золотаві міражі, Що сонце влітку вишивало. І більш нічого... Загорнуся У хвилі вишитих небес (Щось холодно, душею змерз), Засну, зігріюсь... й не проснуся. 25.03.2021
2022-02-03 17:42:40
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Володимир Мельник
@просто веселка Красно дякую!🙏
Відповісти
2022-02-03 23:34:47
1
Ярослава Старусева
Чудовий вірш)
Відповісти
2022-02-04 12:27:18
1
Володимир Мельник
Відповісти
2022-02-04 14:20:55
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13374
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2277