Спинилася лише на мить
Спинилася лише на мить:
Секундним поглядом торкнула,
Мов небом душу огорнула,
Не втримавши очей блакить.
І зникла... Ніби щось украла,
Не залишаючи слідів
На брудних сходах схожих днів,
І черевичка не втрачала.
Лишилось тільки покривало
Небесне, згублене в душі,
Та золотаві міражі,
Що сонце влітку вишивало.
І більш нічого... Загорнуся
У хвилі вишитих небес
(Щось холодно, душею змерз),
Засну, зігріюсь... й не проснуся.
25.03.2021
2022-02-03 17:42:40
5
4