Спинилася лише на мить

Володимир Мельник

Спинилася лише на мить: Секундним поглядом торкнула, Мов небом душу огорнула, Не втримавши очей блакить. І зникла... Ніби щось украла, Не залишаючи слідів На брудних сходах схожих днів, І черевичка не втрачала. Лишилось тільки покривало Небесне, згублене в душі, Та золотаві міражі, Що сонце влітку вишивало. І більш нічого... Загорнуся У хвилі вишитих небес (Щось холодно, душею змерз), Засну, зігріюсь... й не проснуся. 25.03.2021

2022-02-03 17:42:40

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Володимир Мельник

@просто веселка Красно дякую!🙏

Відповісти

2022-02-03 23:34:47

Ярослава Старусева

Чудовий вірш)

Відповісти

2022-02-04 12:27:18

Володимир Мельник

@Ярослава Старусева Дякую!🙏

Відповісти

2022-02-04 14:20:55

Подобається

Інші вірші поета

Серце ще б'ється, але вже не так У мене в голові гуляє вітер Найкращі вірші - написані кров'ю Так захотілося померти прямо зранку

Інші поети

Asker Nerys

@Asker_Nerys

Sneha Das

@curiousdreamer

_be_

@_be_

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

2708

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2744