Червоні фірмові ромашки
Володимир Мельник
Червоні фірмОві ромашки Розквітли в зимовім саду. Наївні такі, бідолашки, Шукали тепла у снігу. Ловили тендітні сніжинки, Натомість лишався біль. На пелюсткАх - сльозинки, У дУші в'їдалася сіль. З благанням у небо дивились: Де ж сонце, птахи, весна? Ви безнадійно спізнились: Тут господиня - зима. Цинічно вітри сміялись, Колискові співали пісні, СерцЯ через раз зупинялись... Може краще ввісні?.. Будь ласка, не слухайте хуґу. Візьміть ось тепла долонь, Спаліть діамантову тугу, До неба - сердець вогонь! Палайте на лютім морозі, Розпалюйте ватру у снах!.. Червоні ромашки "Розі" Цвітуть - отже тут весна! 11.01.2022
2022-01-11 05:01:28
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Володимир Мельник
Дякую Rosse за "червоні фірмові ромашки")
Відповісти
2022-01-11 05:05:51
Подобається
Інші вірші поета
Герої не вмирають Я знову на самісінькім краю Найкращі вірші - написані кров'ю Здуру втрапив у твій капкан
Інші поети
GannMorgana
@GannMorgana
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16997
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4323