Червоні фірмові ромашки
Володимир Мельник
Червоні фірмОві ромашки Розквітли в зимовім саду. Наївні такі, бідолашки, Шукали тепла у снігу. Ловили тендітні сніжинки, Натомість лишався біль. На пелюсткАх - сльозинки, У дУші в'їдалася сіль. З благанням у небо дивились: Де ж сонце, птахи, весна? Ви безнадійно спізнились: Тут господиня - зима. Цинічно вітри сміялись, Колискові співали пісні, СерцЯ через раз зупинялись... Може краще ввісні?.. Будь ласка, не слухайте хуґу. Візьміть ось тепла долонь, Спаліть діамантову тугу, До неба - сердець вогонь! Палайте на лютім морозі, Розпалюйте ватру у снах!.. Червоні ромашки "Розі" Цвітуть - отже тут весна! 11.01.2022
2022-01-11 05:01:28
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Володимир Мельник
Дякую Rosse за "червоні фірмові ромашки")
Відповісти
2022-01-11 05:05:51
Подобається
Інші вірші поета
Серце ще б'ється, але вже не так Я на колінах перед тобою Спинилася лише на мить Найкращі вірші - написані кров'ю
Інші поети
oo_WoW_oo
@oo_WoW_oo
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4831
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3880