Червоні фірмові ромашки
Володимир Мельник
Червоні фірмОві ромашки Розквітли в зимовім саду. Наївні такі, бідолашки, Шукали тепла у снігу. Ловили тендітні сніжинки, Натомість лишався біль. На пелюсткАх - сльозинки, У дУші в'їдалася сіль. З благанням у небо дивились: Де ж сонце, птахи, весна? Ви безнадійно спізнились: Тут господиня - зима. Цинічно вітри сміялись, Колискові співали пісні, СерцЯ через раз зупинялись... Може краще ввісні?.. Будь ласка, не слухайте хуґу. Візьміть ось тепла долонь, Спаліть діамантову тугу, До неба - сердець вогонь! Палайте на лютім морозі, Розпалюйте ватру у снах!.. Червоні ромашки "Розі" Цвітуть - отже тут весна! 11.01.2022
2022-01-11 05:01:28
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Володимир Мельник
Дякую Rosse за "червоні фірмові ромашки")
Відповісти
2022-01-11 05:05:51
Подобається
Інші вірші поета
Так захотілося померти прямо зранку Здається, все йде за планом У вогні... (Софі) Я на колінах перед тобою
Інші поети
Venti//
@ArchontOfFreedom
Тимка
@pro_risovanie_s_timkoy
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4135
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3242