Червоні фірмові ромашки
Володимир Мельник
Червоні фірмОві ромашки Розквітли в зимовім саду. Наївні такі, бідолашки, Шукали тепла у снігу. Ловили тендітні сніжинки, Натомість лишався біль. На пелюсткАх - сльозинки, У дУші в'їдалася сіль. З благанням у небо дивились: Де ж сонце, птахи, весна? Ви безнадійно спізнились: Тут господиня - зима. Цинічно вітри сміялись, Колискові співали пісні, СерцЯ через раз зупинялись... Може краще ввісні?.. Будь ласка, не слухайте хуґу. Візьміть ось тепла долонь, Спаліть діамантову тугу, До неба - сердець вогонь! Палайте на лютім морозі, Розпалюйте ватру у снах!.. Червоні ромашки "Розі" Цвітуть - отже тут весна! 11.01.2022
2022-01-11 05:01:28
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Володимир Мельник
Дякую Rosse за "червоні фірмові ромашки")
Відповісти
2022-01-11 05:05:51
Подобається
Інші вірші поета
Ти всміхаєшся просто так Герої не вмирають У мене в голові гуляє вітер Буває інколи всіх слів замало
Інші поети
Yamini Labh
@ibelieveinmagic
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3395
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10761