Не заламуй картинно руки
Володимир Мельник
Не заламуй картинно руки. Не погрожуй різати вени. На обличчя - не треба мУки. Це - фінал. Досить. Сходь зі сцени. Не чекай бурхливих овацій. І під ноги - не буде квітів. Ми самі серед цих декорацій, У холодному світлі софітів. Гільйотиною пада завіса, За іронією - кольору крові. Ти, насправді, хороша актриса У виставах палкої любові. Але я тобі більше не вірю. Залишаю залу порожньою. Грати не хочу й не вмію. Ти була тут лише подорожньою. 15.01.2022
2022-01-22 05:23:36
2
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
Хороший вірш 🌟
Відповісти
2022-01-22 09:07:48
1
Володимир Мельник
@просто веселка дякую🙏
Відповісти
2022-01-22 10:14:36
1
Владислава Тріус
глибоко
Відповісти
2022-01-24 19:55:17
1
Інші вірші поета
Серце ще б'ється, але вже не так Червоні фірмові ромашки Буває інколи всіх слів замало Здається, все йде за планом
Інші поети
Bint __Abdoolrahman
@bint_abdoolrahman
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4556
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1953