Не заламуй картинно руки
Не заламуй картинно руки. Не погрожуй різати вени. На обличчя - не треба мУки. Це - фінал. Досить. Сходь зі сцени. Не чекай бурхливих овацій. І під ноги - не буде квітів. Ми самі серед цих декорацій, У холодному світлі софітів. Гільйотиною пада завіса, За іронією - кольору крові. Ти, насправді, хороша актриса У виставах палкої любові. Але я тобі більше не вірю. Залишаю залу порожньою. Грати не хочу й не вмію. Ти була тут лише подорожньою. 15.01.2022
2022-01-22 05:23:36
2
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
Хороший вірш 🌟
Відповісти
2022-01-22 09:07:48
1
Володимир Мельник
Відповісти
2022-01-22 10:14:36
1
Владислава Тріус
глибоко
Відповісти
2022-01-24 19:55:17
1
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3384
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1923