Так захотілося померти прямо зранку
Володимир Мельник
(18+)
Так захотілося померти прямо зранку, Як тільки сонце доторкнулося очей І гамір вуличний полився ніби клей, Минаючи віконні рами і фіранку. Чому? Мабуть через поганий сон, Чи може через кризу там якогось віку, Або тому, що вчора бачив Анжеліку Із іншим і їм весело було разОм. Насправді, можна віднайти мільйон причин - Вмирати значно легше ніж лишатись. Хіба, як є про кого турбуватись, Хоч про кота, що залишається удома сам-один. 04.01.2022
2022-01-05 01:34:16
2
0
Інші вірші поета
Спинилася лише на мить Ти всміхаєшся просто так Червоні фірмові ромашки Найкращі вірші - написані кров'ю
Інші поети
Momen ali
@momen_ali
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5012
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10564