Так захотілося померти прямо зранку
Володимир Мельник
(18+)
Так захотілося померти прямо зранку, Як тільки сонце доторкнулося очей І гамір вуличний полився ніби клей, Минаючи віконні рами і фіранку. Чому? Мабуть через поганий сон, Чи може через кризу там якогось віку, Або тому, що вчора бачив Анжеліку Із іншим і їм весело було разОм. Насправді, можна віднайти мільйон причин - Вмирати значно легше ніж лишатись. Хіба, як є про кого турбуватись, Хоч про кота, що залишається удома сам-один. 04.01.2022
2022-01-05 01:34:16
2
0
Інші вірші поета
У вогні... (Софі) Серце ще б'ється, але вже не так Спинилася лише на мить Не заламуй картинно руки
Інші поети
Ledi_Alina03
@Ledi_Alina03
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3839
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4793