Буває інколи всіх слів замало
Буває інколи всіх слів замало,
Щоб висловити те, що на душі.
Тоді вже краще б мову відібрало,
Щоб вивільнити простір для віршІв
Ще не написаних, розчинених в повітрі,
У ніжному тремтінні срібних рос,
У звуках павутинних струн на вітрі,
В озоновім смаку веснЯних гроз,
Наповнених лиш тишею по вінця,
Як через край - то краплями дощу...
Я їх не втримаю, і знов туди, де Трійця,
По східцях хмар на волю відпущу.
01.07.2021
2021-12-20 22:58:06
2
2