Ти всміхаєшся просто так
Ти всміхаєшся просто так: Не мені, не комусь, - до неба. Під тобою старий гамак І розгойдувати не треба. Вітер грається наче кіт, А ти - ніби легка пір'їна. Руки - врізнобіч, на зліт! Бо літати просто! Наївна... А можливо ти саме з тих, Котрі знають за інших більше? Кому Бог розповІсти встиг До народження в нічній тиші Про усі таємниці, що знав? (Їх, насправді, зовсім трошки) Й на прощання поцілував, І тому - між бровами зморшки. А в куточках очей - як знак, Що цей світ кращий, ніж здається. Тож літатиме твій гамак В небесах, доки серце б'ється. 28.10.2021
2022-01-06 18:46:01
2
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5767
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4811