Ти всміхаєшся просто так
Ти всміхаєшся просто так: Не мені, не комусь, - до неба. Під тобою старий гамак І розгойдувати не треба. Вітер грається наче кіт, А ти - ніби легка пір'їна. Руки - врізнобіч, на зліт! Бо літати просто! Наївна... А можливо ти саме з тих, Котрі знають за інших більше? Кому Бог розповІсти встиг До народження в нічній тиші Про усі таємниці, що знав? (Їх, насправді, зовсім трошки) Й на прощання поцілував, І тому - між бровами зморшки. А в куточках очей - як знак, Що цей світ кращий, ніж здається. Тож літатиме твій гамак В небесах, доки серце б'ється. 28.10.2021
2022-01-06 18:46:01
2
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1967
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4617