У мене в голові гуляє вітер
У мене в голові гуляє вітер, У мене в голові все шкереберть. Десятки тисяч слів, мільйони літер Кружляють у танкУ, мов круговерть. Я їх ловлю долонями чи ротом Немов сніжинки; граюсь, як колись. І запиваю яблучним компотом, Із яблук тих, що літом налились. А всі навколо дивляться й сміються: "Ти якийсь дивний, не із цих світів..." Я ж мовчки п'ю собі нектар із блюдця, Кульбабовий, із сонячних полів. І усміхаюся ледь-ледь собі під носа, Бо ж ви не знаєте, а в мене є зірки. Я назбирав їх вчора в травах-росах. Їх назбивали туди, граючись, хмарки. Ось зАйде сонце. Їх візьму з кишені, Протру від пилу метушливих днів, І в ніжнім світлі з зоряної жмені Буду плести зі слів рядки віршів. 26.08.2021
2022-02-10 00:05:19
2
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2214
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5708