У мене в голові гуляє вітер
У мене в голові гуляє вітер, У мене в голові все шкереберть. Десятки тисяч слів, мільйони літер Кружляють у танкУ, мов круговерть. Я їх ловлю долонями чи ротом Немов сніжинки; граюсь, як колись. І запиваю яблучним компотом, Із яблук тих, що літом налились. А всі навколо дивляться й сміються: "Ти якийсь дивний, не із цих світів..." Я ж мовчки п'ю собі нектар із блюдця, Кульбабовий, із сонячних полів. І усміхаюся ледь-ледь собі під носа, Бо ж ви не знаєте, а в мене є зірки. Я назбирав їх вчора в травах-росах. Їх назбивали туди, граючись, хмарки. Ось зАйде сонце. Їх візьму з кишені, Протру від пилу метушливих днів, І в ніжнім світлі з зоряної жмені Буду плести зі слів рядки віршів. 26.08.2021
2022-02-10 00:05:19
2
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1487
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9707