А что здесь моё?
Моя ли та звезда горит при свете дня? Моя ли та беда с душой моей играет? Моих ли на песке два крошечных следа, Не смытые волной, идущие вдоль края? Моих ли здесь надежд стремительный полёт Средь белых облаков, несущих боль утраты? Тут голос медный труб, там звон гитарный нот И долгий топот ног, и шепот виноватый? Моей ли веры здесь божественный накал, Что свечи зажигал, им не давал погаснуть, И голос, что меня будил и в путь толкал, И путь, что я прошел до цели, до вчерашней? И эта глубина, и эта высота, И белая волна, влекущая в пучину... Мои ли, наконец, заветная мечта И ангел, что готов, и мир, что я покину? Но знаю, что мои, смываются волной, На каменной скале простые брызги крови И пот всегда был мой, и чувства за спиной, И Бог, что я нашёл, назвав Его "любовью".
2022-09-28 14:53:39
1
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2152
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9294