А что здесь моё?
Моя ли та звезда горит при свете дня? Моя ли та беда с душой моей играет? Моих ли на песке два крошечных следа, Не смытые волной, идущие вдоль края? Моих ли здесь надежд стремительный полёт Средь белых облаков, несущих боль утраты? Тут голос медный труб, там звон гитарный нот И долгий топот ног, и шепот виноватый? Моей ли веры здесь божественный накал, Что свечи зажигал, им не давал погаснуть, И голос, что меня будил и в путь толкал, И путь, что я прошел до цели, до вчерашней? И эта глубина, и эта высота, И белая волна, влекущая в пучину... Мои ли, наконец, заветная мечта И ангел, что готов, и мир, что я покину? Но знаю, что мои, смываются волной, На каменной скале простые брызги крови И пот всегда был мой, и чувства за спиной, И Бог, что я нашёл, назвав Его "любовью".
2022-09-28 14:53:39
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12987
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5509