А мира не будет
А мира не будет, покуда останусь В живых я на этой летящей планете, И ищут на свете меня неустанно, И сладкая мука предчувствия смерти. Я прячусь под маской от лая собаки, Под тряпками меч от людей закрывая. Пусть слаб я сегодня для боя, атаки, Но завтра найду вас, и маска другая, Под ней будет ярость. Я буду в исподнем, На мне будет шкура и хвост для удара, И взгляд мой глубокий из недр преисподней, Разящий, грозящий как вечная кара. Пусть запах разлитой, не выпитой крови Не станет мешать моим подвигам ратным. И станет нас много метаться по полю, Дарующих смерть вам подарком прекрасным. А мира не станет, покуда оставим В живых одного из врагов на планете, И будут искать на земле неустанно, И сладкая мука предчувствия смерти.
2023-12-24 06:32:40
0
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1998
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4692