А мира не будет
А мира не будет, покуда останусь В живых я на этой летящей планете, И ищут на свете меня неустанно, И сладкая мука предчувствия смерти. Я прячусь под маской от лая собаки, Под тряпками меч от людей закрывая. Пусть слаб я сегодня для боя, атаки, Но завтра найду вас, и маска другая, Под ней будет ярость. Я буду в исподнем, На мне будет шкура и хвост для удара, И взгляд мой глубокий из недр преисподней, Разящий, грозящий как вечная кара. Пусть запах разлитой, не выпитой крови Не станет мешать моим подвигам ратным. И станет нас много метаться по полю, Дарующих смерть вам подарком прекрасным. А мира не станет, покуда оставим В живых одного из врагов на планете, И будут искать на земле неустанно, И сладкая мука предчувствия смерти.
2023-12-24 06:32:40
0
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2019
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2543