Нет права на смерть
Давид не построил Храма, Хоть собраны были всюду: Колон белоснежных мрамор, Ливанских деревьев чудо. Давид воевал и правил. Царь пролил немало крови. Не смог он нарушить правил, Испортил души здоровье. Быть может врага задушим, Сломаем хребет руками, Но только потом под душем Не смоем с души мы пламя. Как в тире за пульт вы сели. Ракеты готовы к старту. Но только рвануться к цели, Поставлен ваш мир на карту. Не яда змеиным жалом, А просто прильнув к экранам, Не только в бою кинжалом, Нам ненависть души ранит. Сменяются поколенья, Другие страною правят, Возводят богам строенья, Но Бог не пребудет в Храмах. Нет права: "на землю души", Которые кровью льются. Нет права на смерть, не лучше Разбоя огонь революций. Нет права на землю семья, Нет правды, она у Бога. Нестрашно спорить со всеми, Когда ты один, их много. Давид воевал и правил. Царь пролил немало крови, Но честь возведенья Храма, Но только души здоровье...
2023-01-04 02:49:32
0
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1586
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4184