Чёрный конь с золотыми крылами
Старой сказки сюжет, изменяясь, живёт, Жизнь героев проходит меж нами. Закричи: "Мне коня!" – глянь, а конь тебя ждёт, Чёрной гривой взмахнёт и крылами. На болото стрела вдруг во благо легла, И судьба унесла без привала. Как ты долго меня средь лягушек ждала И лягушечью жизнь примеряла. Королевой глядят два хрусталика глаз На стрельца богатырского вида. А он просто пришёл лишь исполнить приказ, И вглубь сердца закралась обида. Это старшего брата в хоромы ввела, Это среднего брата венчала, А ему смрад болот, как в награду, дала И всю жизнь горевать у причала. Но как только диск солнца скользнул золотой За просторы бескрайнего леса, Обернулась лягушка царицей, постой, Поднялась вверх над сказкой завеса. Как лягушачью шкурку метнула рука В пламя жара костра – страсти жало, Так дорога в далёкое царство легла, И в их жизни опять счастья мало. Ожиданием лёг на судьбу счастья след, Наказаньем за быстрые мысли, Где зарубками метят вершины побед, Моют раны души светом чистым. Там за слово и мысль, за порывы души Всюду судят и тянут за уши, Там спеши утолить, там исправить спеши Жажду тел, вечно грешные души. И, сквозь воду и пламя пройдя за мечтой, Возвратятся к родному причалу, Дописать эту сказку своею судьбой, До конца дописать от начала. Им двоим песнь любви своей петь в унисон, Пусть кончаются сказки прекрасно. Смерти нет. Есть уход в летаргический сон, Над которым законы не властны. Ни законы природы, законы людей, И над всеми мирами, над нами Ни чертей хоровод, ни правитель-злодей, Чёрный конь с золотыми крылами.
2022-10-25 06:54:17
3
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6004
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2131