Просто о правде
Скрывают, правду прячут Отчаянно и странно – Чем продлевают телу Его земную жизнь. Так принято, а значит В одеждах постоянно. Одеты волны в пену Несутся сверху вниз. А над одеждой стены, Украшены оконцем, И страшные бойницы Со стрелами ресниц. Когда-то были белы, Но выцвели под солнцем. Нисходит слёз водица – Дождей немой каприз. Нисходит, поит землю, Где черви обитают, И, правдою питаясь, Людские ждут тела. А в это злое время Душа горит святая, Что правдою питалась Всю жизнь, а жизнь ждала. Лишь правда лечит души Да волны поднимает, И им не нужен ветер, Чтоб пеной суть скрывать. Глаза раскрыты, уши – Услышат и узнают, Чтоб жить на белом свете И в будущем опять.
2024-01-09 07:24:13
0
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2150
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5655