К жизни
Когда с израненных вершин Нисходит вниз кровавый снег, Когда уходишь в бой один – Один за всё, один за всех, Когда горячая слеза Не смоет боль твоих утрат, Когда ты хочешь, но нельзя, Нельзя кричать, кто виноват! И ты проходишь рубежи, Как переходишь Рубикон. Окопы словно бы межи В полях поверженных знамён. Пусть солнца вечного восход Растопит утром грязный снег И заболит, и потечёт Избитых строк свободный бег. Сольются в море-океан, А, впрочем, было так всегда, А ты от снега-горя пьян, И над землёй бегут года. Когда с израненных вершин Нисходит вниз свободы крик За всех любимых. Он один – Един как Бог, как счастья лик.
2023-10-25 07:50:26
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4853
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9167