Юный ветер
Юный ветер очистит от мыслей ночных И расправит морщины на лицах. Он уносит из глаз снов восторженный лик, Оставляя слова на ресницах. И, как только прищурюсь на утренний свет, Предо мною, как бред, возникают И сменяют ответы из прожитых лет Стаи строк из грядущего края. Вспоминая, что было и будет теперь, – Эти радость и боли, и горе, – Я пишу их, стучусь к вам в закрытую дверь. Юный ветер, до коли, до коли? И я правды слова запишу, дежавю. Фараоново сердце жестоко. Что за казнь на сегодня? Я строки ловлю. Саранча прилетает с востока. Отлетают слова, словно сабля с плеча, Словно снов нескончаемый остов. Я люблю вам писать о судьбе по ночам. Это больно, наверно, но просто.
2023-02-09 06:22:02
0
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2348
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13441