Маленький сонет 29 Тайна сна

Михаэль Казакевич

Вхожденья в сны и выход – тайна сна. Ресницы вздрогнут, на устах улыбка. Дремота перехода – дверь она. Что было там, то не было ошибкой. И в этот миг ещё ты не забыл: Ни ангела божественные речи, Ни свой ответ, что взрывом осенил Не поле битвы – место вашей встречи. Запомнишь ли? Улыбка на устах, И утра свет стирает память в прах.

2022-09-28 14:55:33

Інші вірші поета

Бесконечный поток Соль земли Я не боец Бог в помощь

Інші поети

Макс Фолс

@pr_mikhailovich

Muzalevski

@Muzalevski

Алина

@Alina_Krasnobaeva_

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12484

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11527