Многозначность судьбы
Многозначность судьбы и убожество жизненных планов, – Чем ещё я смогу доказать, – красотой убегающих лет? Я стою среди вас, словно трезвый средь скопища пьяных, И не маг, и не бес, но козырный колоды валет. Улечу самолётом, ракетой вонжусь в поднебесье, Простучу поездами по шпалам катясь и скользя, Прожурчу ручейком иль дождём, или новою песней В ваши души с отмычкой, куда мне с ключами нельзя. Расскажу вам о вас, озаряя фонариком души, Освещая свечой ваших жизней боя, и покой Подожгу, пусть горит, выжигая вокруг равнодушье. Не пугайся – горю я давно не сгорая с собой. Не сгорая горю и не строю по жизни я планов, По несчётным счетам правдой честно платя палачам. Не найти мне покой, среди трезвых последний я пьяный, Освящаю огнём лик судеб предназначенных нам. Жизнь по шпалам проносит, боимся в пути оглянуться, И не спят палачи – их работа порой не легка. Это можно, поверь, нам заставить судьбу улыбнуться, Ведь кострами надежд свет пронзает насквозь облака.
2023-02-09 06:27:29
0
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1743
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4874