Многозначность судьбы
Многозначность судьбы и убожество жизненных планов, – Чем ещё я смогу доказать, – красотой убегающих лет? Я стою среди вас, словно трезвый средь скопища пьяных, И не маг, и не бес, но козырный колоды валет. Улечу самолётом, ракетой вонжусь в поднебесье, Простучу поездами по шпалам катясь и скользя, Прожурчу ручейком иль дождём, или новою песней В ваши души с отмычкой, куда мне с ключами нельзя. Расскажу вам о вас, озаряя фонариком души, Освещая свечой ваших жизней боя, и покой Подожгу, пусть горит, выжигая вокруг равнодушье. Не пугайся – горю я давно не сгорая с собой. Не сгорая горю и не строю по жизни я планов, По несчётным счетам правдой честно платя палачам. Не найти мне покой, среди трезвых последний я пьяный, Освящаю огнём лик судеб предназначенных нам. Жизнь по шпалам проносит, боимся в пути оглянуться, И не спят палачи – их работа порой не легка. Это можно, поверь, нам заставить судьбу улыбнуться, Ведь кострами надежд свет пронзает насквозь облака.
2023-02-09 06:27:29
0
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4633
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1284